АНАЛІЗ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ОСІБ З ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ АДАПТИВНОЮ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Анотація

Анотація.

Вступ. Встановлено, що дитячий церебральний параліч (ДЦП) виникає внаслідок ураження мозку, що призводить до стійких непрогресуючих рухових розладів, зокрема парезів, паралічів, гіперкінезів, атаксій тощо. Для корекції рухових порушень особам з ДЦП рекомендовані систематичні заняття адаптивною фізичною культурою. В процесі таких занять спостерігається покращення рухової функції, поліпшення настрою, зменшення стресу, підсилення соціальної інтеграції тощо. Позитивні зрушення відбуваються також у функціональному стані тих, хто займається адаптивною фізичною культурою, проте дотепер вони описані неповною мірою. Звертає на себе увагу недостатність інформації про варіабельність серцевого ритму (ВСР) у осіб з ДЦП в процесі занять адаптивною фізичною культурою.

Мета дослідження – проаналізувати показники варіабельності серцевого ритму осіб з ДЦП, які займаються адаптивною фізичною культурою.

Методи дослідження. Дослідження проводилось на базі Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту. У експериментальну групу увійшло 24 особи з ДЦП чоловічої статі віком від 20 до 25 років, які відвідували спортивні секції з футболу, легкої атлетики та важкої атлетики. Стаж занять осіб з ДЦП у спортивних секціях був не менше 1 року. Контрольну групу склали 20 студентів-спортсменів віком від 20 до 25 років, що тренувалися в аналогічних видах спорту. ВСР реєстрували за допомогою автоматизованого програмно-апаратного комлексу «Кардіо+» (Україна, Ніжин) у навчально-науковій лабораторії Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту. ВСР досліджували за методикою Р.М. Баєвського.

Результати дослідження. У студентів-спортсменів контрольної групи у стані спокою були відзначені вищі порівняно з нормами для здорових нетренованих осіб значення Мо, ΔХ та нижчі показники АМо, ІН, ІВР, ВПР, ПАПР, що відображало розвиток адаптаційних механізмів у вигляді збільшення тонусу парасимпатичної ланки регуляції, зменшення напруження центрального типу регуляції, збільшення активності автономного контуру регуляції серцевої діяльності. У осіб з ДЦП, які займалися адаптивною фізичною культурою тривалий час, спостерігалися аналогічні зміни у показниках ВСР. При цьому ступінь центральних впливів на серцевий ритм за показником ІН у осіб з ДЦП була достовірно вище, ніж у студентів-спортсменів, що, напевне, обумовлено більшою складністю пристосувальних реакцій при ДЦП.

Висновки. Зареєстровані значення показників ВСР у осіб з ДЦП свідчать про адаптацію їх серцево-судинної системи до фізичних навантажень та позитивний вплив занять адаптивною фізичною культурою на вегетативну регуляцію функцій організму.